З кожним роком проблема шкідливості побутового сміття стає все більш актуальною. В Україні щорічно утворюється близько 50 млн. кубометрів твердих побутових відходів, 97% з яких викидаються, вивозяться на сміттєзвалища і полігони для захоронения. Пластикові пляшки і поліетиленові кульки складають близько 70% сміття та відходів, не говорячи про забруднення пластиковими пляшками місць відпочинку.

Період розпаду пластика в природі 400 років, поліетиленових пляшок – 10 років, поліетиленових кульків у водоймах – 20 років.

Спалювання пластикового сміття надзвичайно шкідливе як для навколишнього середовища, так і для здоров’я людини. В продуктах горіння містяться дуже небезпечні речовини – оксиди азоту, сірка, феноли, токсичні вуглеводи, канцерогенні діоксини, які можуть впливати на спадковість, не кажучи про сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів. Відомі випадки отруєння шкідливими речовинами, що виділяються при спалюванні пластикового сміття. Серед них дуже сильна отрута, створена людиною – діоксин, який може накопичуватись в організмі людини, постійно отруюючи та вбиваючи організм. За даними Грінпіс, від наслідків дії діоксину щорічно вмирає 20 000 людей. “Прибирання” шляхом спалювання одноразового пластикового посуду, поліетиленових пляшок, кульків та іншої пластикової тари нічого, крім шкоди, не приносить. Температура вогнища недостатньо висока для повного згорання пластику. Щільний чорний дим від їх тління утворює канцерогенні речовини – поліароматичні вуглеводні. Гума, згоряючи у вогнищі, виділяє канцерогенну сажу і оксиди сірки, які викликають респіраторні захворювання. При горінні нейлону, паралону, багатьох синтетичних тканин і покриттів виділяються ціаніди (солі синильної кислоти). А пластикові вироби (обрізки лінолеума, кришки від пластикових пляшок, шкірозамінник, клейонка, ізоляція кабеля, іграшки, старі фломастери, та ін.) при горінні виділяють не менше 75 високотоксичних речовин, в тому числі і діоксини.

Спалювання пластикового сміття принесе більшої шкоди, ніж навіть просто залишений, викинутий чи розплавлений пластик в певних умовах. Відмовитись від використання такої тари неможливо. Люди використовують одноразовий посуд всюди. При цьому ніхто не задумується про шкоду, яку він несе. Діоксин через повітря всмоктується в землю, продукти та добре розчиняється в жирах. І знову попадає в організм людини. Отже, пластикову тару необхідно вивозити на сміттєзвалища і ні в якому разі не спалювати.

Схожих публікацій немає.