Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) відомий з 1981 року. В 1986 році на Міжнародній конференції з проблем СНІДу було офіційно визнано, що цей вірус викликає розвиток синдрому набутого імунодефіциту людини (СНІДу).

Вірус ВІЛ належить до сімейства ретровірусів («повільних» вірусів). Він має сферичну форму, і його «серце» захищене оболонкою, яка добре пристосована до існування в організмі людини, однак надзвичайно нестійка до впливу зовнішнього середовища. Тому ВІЛ швидко гине поза середовищем свого існування і не може «подорожувати» повітрям і водою.

Підтвердженням цього є той факт, що протягом усієї історії вивчення ВІЛ/СНІД не було зареєстровано жодного випадку побутового зараження ВІЛ-інфекцією.

Виявити ВІЛ в організмі можна приблизно через 3 місяці після зараження -за допомогою спеціального аналізу крові. Якщо як мінімум два специфічних тести підтвердять наявність антитіл ВІЛ в крові, це означає, що людина має ВІЛ-позитивний статус і вважається ВІЛ-інфікованою. Розвиток вірусу в організмі проходить кілька стадій. Оскільки ВІЛ належить до розряду «повільних» вірусів, протягом довгого часу він буде знаходитися в організмі, практично нічим себе не виявляючи.

Через 1-3 місяці після зараження ВІЛ – вірус накопичується в крові у кількості, достатній для його виявлення.

Стадія, яку ми називаємо СНІДом, настає тоді, коли імунна система припиняє справлятися з різноманітними інфекціями, які раніше не були небезпечними для організму, і людина починає хворіти. Як правило, ці інфекції пов’язані з захворюваннями органів дихання, травлення і центральної нервової системи. Це відбувається через кілька років після зараження ВІЛ. У декого ця стадія розпочинається швидше, ніж в інших. У той же час, є невелика група людей, у яких ВІЛ так і не переходить в стадію СНІДу, і схоже, що їхні організми можуть жити з цим вірусом протягом невизначено довгого часу.

ВІЛ може потрапити в організм людини або через кров, або зі спермою чи піхвовими виділеннями, або з молоком матері.

Таким чином, передача вірусу можлива:
- при використанні нестерильних (що були використані та заражені ВІЛ) шприців та голок для ін’єкцій;
- під час переливання людині інфікованої крові;
- під час занять незахищеним сексом;
- від інфікованої матері до її дитини під час виношування, пологів чи грудного вигодовування.

Це ті ситуації, коли необхідно поводитись обережно.

Всі інші, так звані «побутові», контакти з людиною, інфікованою ВІЛ, є безпечними.

Ви не можете заразитись повітряно-крапельним шляхом: через чхання, кашель, перебування разом в одному приміщенні, – тому що вірус ВІЛ дуже нестійкий, він швидко гине поза організмом людини.

Неможливо заразитися через укуси комах – ВІЛ також не виживає у шлунках комах і на їх хоботках. Із тієї ж причини неможливо заразитись через домашніх тварин.

Ви не можете заразитись ВІЛ при спільному використанні з ВІЛ-інфікованою людиною столового посуду (виделок, ложок, чашок), постільної білизни, рушників, через ту ж причину – ВІЛ дуже нестійкий.

Ви не заразитесь при користуванні спільним туалетом.

Ви не заразитесь при користуванні спільною ванною, басейном чи сауною
- протягом майже двадцяти років відстеження вірусу спеціалістами не було зафіксовано жодного подібного випадку.

Ваша дитина не заразиться, якщо в її дитячому садку чи школі є хтось з ВІЛ

- щоденні контакти не несуть в собі небезпеки зараження, медичні процедури в дитячих установах проводять кваліфіковані медичні працівники, а випадкові травми рідко бувають пов’язані з кров’ю.

Що стосується реальних ситуацій, в яких є можливою передача ВІЛ, від зараження досить легко застерегтися. Для цього необхідно пам’ятати дві речі:

- будь-які інструменти (голки, шприци), за допомогою яких ви самі проводите собі ін’єкції, чи вам їх робить хтось інший, повинні бути одноразовими чи стерильними;

- будь-які статеві контакти, в які ви вступаєте, мають бути захищеними.

Завжди слід пам’ятати, що в першу чергу саме ви несете відповідальність за власне життя та здоров’я. У вас є право вимагати дотримання гігієнічних норм при проведенні вам будь-яких медичних процедур. Ви також маєте право отримати повну інформацію про те, які саме дії стосовно вас будуть виконуватись, і як при цьому буде гарантовано вашу безпеку з точки зору зараження ВІЛ.

Схожих публікацій немає.